Українська Служба

Очікуємо доленосних рішень щодо захисту неба на кордоні Польщі та України

30.04.2024 21:05
Під час візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа до України та спільної конференції з президентом України Володимиром Зеленським сторони знайшли багато компромісів і конструктивних рішень. За словами політолога Олексія Буряченка, як мінімум, було багато важливих меседжів, і сторони розкрили дещо кулуарний зміст своїх домовленостей
Аудіо
  • Інтерв'ю з політологом Олексієм Буряченком
Ілюстраційне фотоПРДУ

«Від Єнса Столтенберґа почули традиційні слова підтримки Україні, окрім проєкту щодо створення військового Фонду у 100 мільярдів євро, сторони також проговорили військову допомогу з пріоритетом на ППО та ПРО, і цей компонент дуже зараз потребує підсилення не тільки в контексті захисту мирних міст, енергетичної і критичної інфраструктури, але і в контексті того, що вже найближчим часом планово мають з'явитися в українському небі американські F-16. Також було проговорене важливе питання можливості перенесення формату Рамштайн антипутінської коаліції під "дружній дах" НАТО», — наголосив в ефірі Польського радіо для України політолог Олексій Буряченко.

Експерт акцентує, що існує один досить пікантний нюанс, на який мало хто звернув увагу, що коли вперше, приблизно півтора місяця тому, було оголошено про ініціативу від Столтенберґа про Фонд фінансової підтримки для України на 100 мільярдів, то йшлося про цю ж суму, але не у євро, а саме в доларах. Олексій Буряченко припускає, що навряд чи це була обмовка з боку Столтенберґа.

«Як на мене, зараз трішки змістилися акценти в самому НАТО, тому і Фонд цей пропонується створити не в доларах, а відповідно в євро. Країни Європейського Союзу готові більше розвивати свій власний ВПК, готові повноцінно і навіть більше, аніж зобов'язання платити членські внески в НАТО, допоки в ЄС немає власної армії. Тобто все спрямоване на те, що США дійсно стане одним із рівноправних членів НАТО. Відповідно, як це і задекларовано в самому статуті Альянсу. Європейські країни чудово розуміють, що допомога Україні — це не просто допомога, підтримка демократії й боротьба з путінською росією. Це інвестиція в їхню, перш за все, безпеку. Зараз спостерігаємо, як НАТО трансформується й отримує додаткову суб'єктність», — пояснює політолог.

На переконання Олексія Буряченка, найближчим часом варто очікувати ще й доленосних рішень щодо захисту неба на кордоні Польщі та України. Ці розмови не лише тривають у кулуарах, а вже можна почути у публічному просторі. Залишається тільки ухвалити політичні рішення.

«Якщо країни НАТО продовжать говорити у медійному просторі, що Польща або країна НАТО закриває небо над Україною, то я глибоко переконаний, що в рамках цієї політичної риторики таке рішення не пройде. Якщо країни Альянсу закривають небо над Україною, то вони майже автоматично стають стороною конфлікту, і це, відповідно, підвищує ризики втягування Північноатлантичного альянсу у війну проти рф. Цього країни-члени НАТО точно не хочуть. А от якщо ввести формулювання, що збиття ракет над територією України, це забезпечення превентивного захисту щодо польоту цих ракет над територією Польщі і унеможливлення як наслідок реалізації, припустимо, Польщі п'ятої статті НАТО. Тим самим це зменшує, відповідно, шанси прямого конфлікту Альянсу і рф. Під цими формулюваннями, переконаний, це можливо робити», — зазначив Олексій Буряченко.

Інтерв’ю у доданому аудіофайлі.

Вікторія Машталер